Портфоліо

САМРУК НАТАЛІЯ ФЕДОРІВНА,

учитель української мови та літератури,

спеціаліст вищої категорії

Володимир-Волинської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів  №5

Волинської області

2016 р.

МЕТА ПОРТФОЛІО

 
          -   прослідкувати динаміку власної професійної діяльності;

          -   забезпечити неперервність самоосвіти;

          -   підвищити рівень  методичної культури;

          -   продемонструвати стиль моєї діяльності та можливості сфер використання  

              новітніх технологій;

          -  продемонструвати найбільш значущі результати практичної діяльності                    

             для  оцінки своєї професійної компетентності;

          -  об’єктивно оцінити свої можливості і спланувати роботу для подальшого

             досягнення більш високих результатів;

           -  систематизувати навчальні матеріали і напрацювання для демонстрації

             адміністрації закладу та атестації;

          -  підготувати портфоліо як  підґрунтя для участі в конкурсних програмах.

Р Е З Ю М  Е

   ЗАГАЛЬНІ      ВІДОМОСТІ

Освіта

Не зупиняюся на досягнутому,

постійно підвищую свій професійний рівень:

МОЄ ПЕДАГОГІЧНЕ КРЕДО

Учитись важко, а учить ще важче,
Але не мусиш зупинятись ти.
Як дітям віддаси усе найкраще,
То й сам сягнеш нової висоти.
                        М. Сингаївський

Проблемне питання,

над яким працюю: 

«ФОРМУВАННЯ В УЧНІВ РИС УКРАЇНСЬКОГО ХАРАКТЕРУ НА УРОКАХ РІДНОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ ЧЕРЕЗ ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ ЗАСОБІВ НАВЧАННЯ».

ТРІШКИ ПРО СЕБЕ

Ось уже понад 20 років працюю у ЗОШ № 5

м. Володимира-Волинського

Виступаю на педрадах…

Cпіваю у вокальній групі «Калинонька»…

Разом з колегами грала

Наталку Полтавку на сучасний лад…

Співала у дуеті «Наталі»…

Та у народному гурті…

«Світська дама» у виконанні нашого квартету «Нота N» зірвала бурю оплесків…

Розуміючи, що сучасний учень потребує освіченого та компетентного учителя, постійно підвищую свій рівень.

У 2012 році пройшла курси

«Intel – навчання заради майбутнього».

Започаткувала участь учнів нашої школи у щорічному конкурсі «Колодійчукові роси»:

Мазурок Дмитро – 1місце у номінації «Гумор»,

Грищенко Юлія – 2 місце у номінації «Поезія»,

Куран Вікторія – 3 місце у номінації «Поезія».

На фото: дружина письменника підписує книгу переможцеві.

Мої учні стали лауреатами заочної мовної олімпіади

«Альбус-2013»,

а Сашко Родзенюк,  окрім диплома, навіть отримав заохочувальний приз – книгу.

Іринка Чайко здобула призове місце у Всеукраїнсському конкурсі «Юний журналіст-2014» і виграла поїздку-тренінг до Острозької академії.

Тетяна Ващук та Софійка Тарасюк стали переможцями творчого конкурсу «Місто моїми очима»,

Ірина Вавринюк займала призові місця на міському конкурсі ім.Т.Шевченка.

Надійка Глусь кілька років поспіль здобувала призові місця у конкурсі ім.Т. Шевченка та ім.П.Яцика.

Наталка Пасальська не раз перемагала у конкурсі читців поезій Т.Шевченка,

У 2014 році здобула 1 місце у конкурсі читців «Дзвони Чорнобиля»

та 2 місце у щорічному конкурсі «Сурми звитяги».

Брала активну участь в організаціїї  

науково-практичної конференції

«Шевченко і кобзарство»

у 2014 році

Кафедра філологів нашої школи надзвичайно творча та сучасна.

От і  Шевченківські педчитання ми підійшли нестандартно, так що колеги досьогодні пам’ятають цей захід.

Пишаюся своїми випускниками…

Юлія Грищенко – 2 місце у «Колодійчукових росах»,

Юрій Гладков – 3 місце на міській олімпіаді з рідної мови,

Дмитро Мазурок – 1 місце у «Колодійчукових росах».

А влітку ми теж гав не ловимо…

А заробляємо грамоти для загону.

Недаремно ж табір «Сонечко» - найкращий у місті!

Боді-арт у нас теж неабиякий, а патріотичний!

…А це не бліді копії замучених навчанням учнів, а наші вожаті)))

А на завершення – жартівливий

АВТОПОРТРЕТ

ОСВІТА: 

Незакінчена школа життя

(«Вік живи – вік учись»).
 

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ:

Стаж:

40 років від дня народження.

КАТЕГОРІЯ:

Творець.

ЖИТТЄВЕ КРЕДО:

У світі нема нічого неможливого.

Є щось неможливе особисто для тебе, та й то у певний період життя.

Макс Фрай.

ТЕМА ДОСВІДУ:

Саморозвиток особистості.

І не тільки власної!
 

ІДЕЯ ДОСВІДУ:

Не знецінювать коштовне,
Не загубитись у юрбі,
Не проміняти неповторне
На сто ерзаців у собі.

Ліна Костенко

ПРИНЦИПИ, МЕТОДИ ТА ФОРМИ ДІЯЛЬНОСТІ:

«Кожній людині призначено знайти скарб. Але тільки тим, хто мужньо й наполегливо долає перешкоди, життя відкриває свої скарбниці». (Паоло Коельо).

ДЖЕРЕЛА МОГО НАТХНЕННЯ

• сучасні україномовні письменники та живий класик – Ліна Костенко;
• гарна музика та украінські пісні, особливо в акапельному виконанні;
• сяйво в очах друзів та хвилини щирого спілкування;
• мандри у сні та наяву;
• кава, її неповторний аромат та інтимність.

ДОСЯГНЕННЯ

• Перемоги моїх вихованців: Тетяни Ващук та Софії Тарасюк у конкурсі «Місто моїми очима», Надії Глусь – у конкурсі Шевченка, Вавринюк Ірини - у конкурсі імені Петра Яцика, Наталки Пасальської – у конкурсі «Дзвони Чорнобиля» та «Сурми звитяги», Дмитра Мазурка, Юлії Грищенко та Вікторії Куран у «Колодійчукових росах» тощо.  
• Перемога Ірини Чайко у журналістському конкурсі в Острозі та подорож на тренінг до Острозької академії.
• Команда моїх учнів отримала дипломи заочної олімпіади з української мови «Альбус», а Сашко Черняк – ще й приз –книгу.
• Пройшла курси  Intel «Навчання для майбутнього» (2013).
• Опікуюся гуртком журналістики ЗОШ №5 – торік було близько півсотні публікацій моїх вихованців у місцевій пресі.
• Була лауреатом 17 Міжнародного конкурсу журналістики у Миколаєві.
• Цьогоріч вийшли книги «Університету Життя» під моєю редакцію та з моєю безпосередньою участю: «У чому різниця між чоловіком та пацаном» і «Звички успішних та шляхетних чоловіків».
• Дебютна стаття у першому номері нового журналу «Цінності життя» під назвою «Найщасливіша».
• Люблю життя у всіх його проявах, що б там не казали лікарі.

…Леся Петрівна мружить очі від задоволення, а тоді обережно запитує:

- А от скажи мені щиро, Артуре : чи знадобилися тобі знання, отримані в школі?

- Вам правду сказати, Лесю Петрівно, чи те, що Ви хочете почути ?

- Звичайно, правду, Артуре!

- Знадобилися. Але не ті академічні знання, якими напихали наші бідолашні голови... Колись Ви казали: можеш не знати правило або формулу, але ти зобов'язаний бути людиною... Саме ці слова чомусь запали в душу… Знаєте, ми ж постійно навчалися у наших педагогів - не відповідати злом на зло. Розряджати конфлікти дотепним жартом або влучним словом. Вчилися терпінню й працьовитості, завзяттю й наполегливості, коли не чекаєш лаврів, а робиш свою справу з повною самовіддачею, позаяк більше нікому.. І ще багато чому, чого не передаси словами, а просто зберігаєш в серці, як святиню...
Душа старої вчительки окрилилася гордістю, котру відчуваєш, усвідомлюючи, що твоя праця не марна... А на обличчі розквітала щаслива посмішка...

Уривок з новели «І знову дощ».

Коли впаде несамовита тиша
і мою постать морок проковтне,
згадай, як ти писав для мене вірші,
та тільки не тримай в душі мене.

Нехай сльоза не затуманить очі,
лиш тихий усміх душу зігріва,
коли сягнеш небес, якщо захочеш
почути в музиці дощу  мої слова.

І не клади до постамента квіти
чи лист сухий, коли прийде пора...
Ні, я жива! Я буду вічно жити,
бо в серці маю те, що не вмира!

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!