Урок літератури рідного краю (урок-презентація книги)
Тема: Українська Стефані Майєр, або загадки української ментальності
(Дара Корній та її «Гонихмарник»).
Мета: прищепити любов до читання художньої, науково-популярної, критичної літератури, активізувати читацький досвід учнів, спрямувати читацькі інтереси школярів, стимулювати самостійне читання, виробити критерії оцінки творів мистецтва Відточувати навички аналізу літературного твору. Формувати навички правильного, виразного читання. Збагачувати словниковий запас учнів. Прищеплювати любов до рідної літератури та гордість за наших земляків. Поглиблювати літературні знання учнів, формувати аналітичні вміння та навички. Сприяти вихованню читацьких компетенцій. Збагачувати систему духовних і моральних цінностей.
Обладнання: ілюстрації до книги, портрет Дари Корній, виставка її книг.
Тип уроку: презентація книги.
Хід уроку
Тобі дано і вірити, й кохати.
А що мені? Які такі куші?!
Нелегко, кажуть, жити на дві хати.
А ще нелегше — жить на дві душі!
Ліна Костенко
Саме про Любов, про боротьбу між Добром і Злом роман Дари Корній «Гонихмарник». Ви читатимете, а над вами витатиме легкий вітерець
справжньої української магії...
Люко Дашвар
І. Мотивація навчальної діяльності учнів, оголошення теми і мети уроку
1. Слово вчителя. Вдома ви ознайомилися з романом Дари Корній «Гонихмарник». Сьогодні на уроці ви поділитеся враженнями від прочитаного твору, спільно ми розглянемо проблеми, які порушує авторка, та їх актуальність, а також охарактеризуємо образи головних героїв і спробуємо з'ясувати, чому саме таку назву має тема нашого уроку. Чи готові ви до такої роботи?
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
- Хто з волинських письменників, на вашу думку, найбільш відомий в Україні? Які його твори ви читали?
- Пригадайте, що таке роман і які його характерні ознаки.
- Хто така Стефані Майєр? Чим вона відома?
ІІІ. Робота над темою уроку.
- Біографи.
Слово мають біографи – група учнів, котрі досліджували життєпис Дари Корній.
Дара Корній – тобто Мирослава Замойська - народилася в селі Секунь Старовижівського району Волинської області. Середню школу закінчила в селі Княже Сокальського району Львівської області.
Вищу освіту здобула у Львові. Закінчила журналістсько-редакторське відділення Українського поліграфічного інституту. Працює у Львівській національній академії мистецтв.
Дара Корній писала спочатку для дитячої аудиторії, для журналів «Ангелятко», «Ангеляткова наука», та для підлітків (журнали «Крилаті», «Однокласник»).
Перший її виданий великий твір опублікувало видавництво Клуб сімейного дозвілля 2010. Це був роман «Гонихмарник», написаний в жанрі міського фентезі. Роман приніс авторці третью премію літературного конкурсу Коронація слова 2010 року, в номінації «роман», був удостоєний відзнаки «Дебют року» від видання «Друг читача» та став лауреатом премії асамблеї фантастики «ПОРТАЛ-2011» — «Відкриття себе» імені В. І. Савченко. Після публікації першого роману Дара Корній отримала неофіційне звання «української Стефані Майєр».
Другий великий твір письменниці «Тому, що ти є» - "Вибір видавців" у конкурсі "Коронація слова - 2011". Він теж був написаний в жанрі міського фентезі. Третій роман - "Зворотний бік світла" - це "Вибір видавців" у конкурсі "Коронація слова - 2012". На "Форумі видавців - 2012" його активно купували на стенді "Коронація слова".
Особисте життя: Дара Корній мешкає у Львові. Виховує старшу доньку Дарину й молодшого сина Максима.
Захоплення: дохристиянська міфологія, праукраїнські вірування, етнографія, казки, народна музика, книги.
- Дослідники розкажуть нам про історію створення роману.
Дара Корній - лауреат третьої премії конкурсу «Коронація слова-2010» за роман «Гонихмарник». Роман вийшов друком у видавництві «Клуб сімейного дозвілля», м. Харків. «Гонихмарник» – її перший «дорослий» роман. Після його виходу у світ авторка здобула неофіційне звання «української Стефані Майєр».
«Моя донька зачитувалась вампірськими сагами Майєр і щоразу із запалом переказувала мені їх сюжети, - зізнається Дара Корній. - Мене злило те, що українські підлітки захоплюються чужинською міфологією, не здогадуючись навіть, наскільки потужним є пласт рідної української міфології. Гонихмарником прагнула довести, що рідна міфологія нічим не гірша, а навіть краща за світову».
Роман «Гонихмарник» був удостоєний відзнаки «Дебют року» від видання «Друг читача» та став лауреатом премії асамблеї фантастики «ПОРТАЛ-2011» - «Відкриття себе» імені В. І. Савченко.
- Бібліотекар.
Книги Дари Корній ще кілька років тому ніхто не запитував, та після «Коронації слова» все змінилося: її твори читають, купують, дарують. Адже що може бути кращим холодного осіннього вечора, ніж гарна книжка та філіжанка гарячої кави з присмаком кориці!
Нині письменниця є автором багатьох романів, зокрема (показує книги з виставки):
- Гонихмарник: роман. — Клуб сімейного дозвілля (КСД), 2010. — 336 с. — м. Харків.
- Тому, що ти є — Клуб сімейного дозвілля (КСД), 2012. — 240 с. — м. Харків.
- Зворотний бік світла: роман. — Клуб сімейного дозвілля (КСД), 2012. — м. Харків.
- Зірка для тебе: роман. - Клуб сімейного дозвілля (КСД), 2013. - м. Харків.
- Зворотний бік темряви: роман. - Клуб сімейного дозвілля (КСД), 2013.- м. Харків.
- Зозулята зими: роман. (У співавторстві із Талою Владмировою). - Клуб сімейного дозвілля (КСД), 2014.- м. Харків.
- Щоденник мавки: роман. - Клуб сімейного дозвілля (КСД), 2014. - м. Харків.
Жанри її книг – романи, новели та оповідання міського та молодіжного фентезі.
Узявши хоч одну з її книг до рук ,ви не пошкодуєте!
- Критики.
Слово мають критики. Що ж вони скажуть про романи української Стефані Майєр?
- Як уже звучало раніше, Мирославу Замойську обурювало тотальне захоплення сучасної молоді «чужинською міфологією». Це змусило її пригадати легенди волинського краю і дохристиянські вірування наших пращурів, котрими напоєна волинська земля.
- Народна пам'ять не коротка. І ось уже нові легенди розповідають про силу тих, хто здатен розігнати хмари, влаштувати бурю, пролити дощ і вдарити блискавкою. Про тих, кому могутній Перун передав свою силу і велич. Чи вони самі забрали ту силу у нього. І гріхи. І страхи. І долю. І павутиння злих сил, які оповили кожного, хто наважився керувати дощами, громами і блискавками. Бо ті сміливці вже не боги! Просто люди. Люди з двома душами. Дводушники. Вони сьогодні ходять поміж нас.
Треба мати дуже прозорливе, дуже українське серце, щоби побачити дводушників. Дара Корній — побачила. І не втаїла від нас, читачів, історію, у якій реальне життя переплелося з містикою українських легенд так логічно, що не повірити у це просто неможливо. Бо ми теж — частина легенд майбутнього, де не буде комп'ютерів і високих технологій, а тільки Людина, Любов і боротьба між Добром і Злом. Саме про Любов, про боротьбу між Добром і Злом роман Дари Корній «Гонихмарник». Ви читатимете, а над вами витатиме легкий вітерець справжньої української магії…» - зворушливо писала Люко Дашвар. Як бачимо, саме ці слова винесено в епіграф уроку. І це не випадково.
Мабуть, успіх роману якраз і полягає в тому дивовижному переплетенні життя з містикою українських легенд.
Запитання до всіх учнів класу: хто ще з українських письменників описував невидимих духовних істот? У яких творах?
(Можна згадати й Хуху-Моховинку, і героїв «Лісової пісні» Лесі Українки, й, безперечно, слід назвати «Тіні забутих предків» М.Коцюбинського).
Літературознавці проводять паралель – і Дара Корній, і Леся Українка черпали натхнення у волинських легендах. І Гонихмарник, і Мольфар Юра М.Коцюбинського наказували стихіям та майстерно вправлялися з громами та блискавицями. От тільки кохання Юри та Палагни було низьким, тваринною хіттю, яка зневажає людське життя, а в стосунках Градобура та Іринки – невимовна приречена ніжність, кохання на зламі почуттів та реальності.
- Отож, ми плавно переходимо до знайомства з персонажами роману.
Інтерактив: на дошці учні у довільному порядку записують персонажів твору: Іринка, Аліна, Кажан, Градобур, бабуся, Марта, Василь, Юрко, Петро, Дід та інші. Завдання – поєднати персонажів у групи та пояснити свій вибір.
- Психологи характеризують основних героїв роману, даючи якомога детальніший психологічний портрет.
Наприклад, Аліна.
«Аліна частенько впадає в різні крайнощі. Захоплюється макраме й ориґамі, витинанкою, має другий розряд зі стрільби з малокаліберної гвинтівки, знає напам'ять всього «Кобзаря» Шевченка й шаленіє від Гомера та Жака Лакана. Вона закінчила курси крою та шиття, курси екстрасенсів, деякий час ходила на курси гри на гітарі, й, на жаль, не знайшла у Львові курсів гри на трембіті».
«Коли Аліні було три роки, тато застав її за «маляням», так вона називала малювання. У випадково залишеній на письмовому столі «Енциклопедії мистецтва» дівчинка завзято й натхненно виводила власні шедеври. Замість розгніватись, татко навпаки відчув гордість: у його дівчинки неабиякий талант і пречудовий смак. Вимальовувала вона свої «шедеври» не абиде, а поряд із «Данаєю» Рембрандта та «Жінками в саду» Моне. Ці жахливі каракулі він береже й досі як найдорожчу сімейну реліквію».
«Та все це, звісно, дрібниці в порівнянні з жаданою свободою, яку Аліна відчувала навіть на смак. А смак цей був таким кайфовим, таким… Ну як кавун. Їси й не наїсися. А вигляд ще кращий — небесної барви, з крилами розхристаного вітру».
- Учні, а як називається художній прийом, коли свободу можна відчути на смак, знайти асоціації з уже відомим, а барви ніби звучать? У чиїй творчості ми його бачимо найвиразніше?
«Чудний народ — художники, поети.
Усе їм сниться те, чого нема..» - писала Ліна Костенко. До кого з героїв книги можна приміряти ці слова?
«Крім того, в Аліни були ще інші друзі, найвірніші. Книги. Лишень там усе здається справжнім. Тому що з перших сторінок інтуїтивно розумієш — хоче тебе автор збити з пантелику, тобто надурити, чи навпаки, готовий привідкрити свою душу й впустити до неї хоча б на мить (200 чи 300 сторінок — залежно від обсягу). І ти навшпиньки, міцно тримаючись за руку провідника, крокуєш буквами-сходинками, потім реченнями, загортаючись в одежу чужих думок, приміряючи на себе переживання та роздуми автора».
- «Врешті цікавість перемогла й вона озирнулася. Погляд сполохано вдарився об темні скельця окулярів незнайомця. Юнак, вдягнений у все чорне, стояв за кілька метрів від неї, підпираючи плечем стовбур акації. Дерево сипало на його чорне волосся, котре сягало рамен, сніжні пелюстки. Аліні здалося, що хлопець дивиться на неї. Хоча, можливо, це домалювала її уява, бо юнак вправно ховав очі за темними скельцями окулярів».
А ми продовжимо аналіз твору і надаємо слово літературознавцям.
- Літературознавці.
Структура роману: передмова, 7 розділів, епілог та словничок діалектних слів, необхідних для розуміння тексту.
- «Саме про любов, про боротьбу між добром та злом роман Дари Корній. Ви читатимете, а над вами витатиме легкий вітерець справжньої української магії...» - писала Люко Дашвар, і це дійсно так, адже роман написаний у жанрі фентезі.
- роман був удостоєний відзнаки «Дебют року» від видання «Друг читача» та став лауреатом премії асамблеї фантастики «ПОРТАЛ-2011» — «Відкриття себе» імені В. І. Савченко, а також став лауреатом конкурсу «Коронація слова - 2010».
Проблематика твору:
- Батьки та діти
- Пошук себе
- Боротьба між добром та злом
- Дружба та випробування
- Кохання та перешкоди
- Творчість та роль митця
- Духовний світ
- Звязок поколінь та інші.
Сюжет роману: доволі непростий, часом несподіваний. Ретроспективи у минуле, переплетіння доль у сучасному та проекція на майбутнє.
Особливість – діалектні слова в устах бабусі Орини, що передають волинський колорит.
Враження про твір: «Треба мати дуже прозорливе, дуже українське серце, щоби побачити дводушників. Дара Корній — побачила. І не втаїла від нас, читачів, історію, у якій реальне життя переплелося з містикою українських легенд так логічно, що не повірити у це просто неможливо. Бо ми теж — частина легенд майбутнього, де не буде комп'ютерів і високих технологій, а тільки Людина, Любов і боротьба між Добром і Злом» - так писала про свої враження Люко Дашвар. А тепер ви поділіться своїми враженнями від роману.
(Учні діляться тим, що їх найбільше зачепило).
- Артисти та художники.
Учні мають змогу показати свої ілюстрації до роману «Гонихмарник» та показати ісценізацію одного з уривків (на вибір).
IV. Підсумок уроку.
Я бачу, що дехто з вас уже занудьгував, тому пропоную вашій увазі бліц-опитування. Відповідати треба швидко і якомога повніше. Готові?
- Як звали кота Аліниного сусіда?
- За яких обставин познайомилися Аліна та Петро?
- Який фільм викликав у дівчини огиду та розчарування?
- Хто такий Градобур? Яке людське ім’я він носив?
- Закінчіть речення: «Глипнувши на полотно, Аліна зрозуміла — усе змінилося. Чи то вчорашні події так вплинули на неї, чи химерний сон. Знайоме відчуття. У неї раптом пересохло в роті, і навіть чорна густа кава не допомагала, руки починали тремтіти, а всередині закручувався маленький смерч, який, коли не знайти для нього виходу, міг її розірвати на шматки. Цей вихор тато називає … ».
- Чому Аліна була білою вороною серед однолітків?
- Що подумав батько, побачивши Аліну на підлозі? Як і чому змінилася його думка? («Коли перше оторопіння минає, він усвідомлює, що перед ним шедевр. Кожен із його знайомих художників мав би за честь (славу та гроші) мати у своєму доробку хоча б натяк на таку картину. Це написала його донька. Він уперше за багато років плаче, і чи не вперше в житті — від щастя»).
- «Вона лякається вимовляти його ім'я вголос. Чому? Поки що й сама не добере чому.» Про кого ці рядки? Як же звали Того, що носить чорне? Що ви можете розповісти про нього?
- «Їхнє кохання не стало буревієм чи всепоглинаючим торнадо, можливо, саме цього бракувало …, і вишукувала вона його в жіночих романах. Любов … — наче лагідна погідна весняна днина. І в сонці того кохання … купається досхочу, ловлячи себе на думці, що не можна бути настільки щасливою, бо ризикуєш накликати гнів богів… І ось, маєш! Накликала!
Кохання! Чи любила вона свого ...? Поважала, шанувала, піклувалася, він був батьком її дитини — але чи то є правдивим, таке кохання? Між ними ніколи не палав шалений вогонь ватри. Лишень помірне стабільне багаття, біля якого можна зігрітися, відігріти зашкарублу душу, солодко подрімати й не спопелитися…»
Про чиї почуття йдеться? А чиє кохання для Ірини «стало буревієм чи всепоглинаючим торнадо»?
- «— Гонихмарник! — прошепотіла Іринка і враз перед очима виникла гола постать юнака зі срібними нитками в руках. — А хто такий Гонихмарник, бабусю? Це те ж, що й Перелесник із ваших казочок?
— Тю на тебе! А ти шо, хіба не знаєш? Я ж тобі вже відала. Та тому, хто забагацько читає, так як ото ти, все може в голові переплутатисі. О, то сильний та небезпечний чоловічина! То перевтілений дводушник, — таємниче веде бабуся.
— Дводушник? — відклавши книгу вбік, зацікавлено розпитує Іринка.
— Дводушник, унученько, то напівлюдина, напівнечистий. Часто він допомагає, приганяючи під час посухи хмари, як ото тепер, але буває, шо принаджує град і грози, навіть смерчі. Та коли його розсердити, — веде неквапом бабуся, перебираючи навпомацки в'язальні спиці. Вона робить на замовлення черговий светр чи камізельку, добрий приробіток до бабусиної пенсії. Ірина також пробувала допомагати бабусі, однак у неї до цього «не звідтам ростуть руки» — говорила жартівливо бабуся.
— Отаке-от. Та ліпше від нього триматисі якнайдалі, особливо молодим слічним[3] дівчатам, — говорить із притиском бабуся. — Закохаєсі й пропадеш.» - що ви дізналися про дводушника? А кого так можна назвати у нашому реальному житті?
Таким чином, для своєї групи здобули бали такі учні…
«Мікрофон»: що найбільше вам сподобалось на сьогоднішньому уроці?
- З ким із героїв книги ви хотіли б зустрітися у реальному житті?
Коли впаде несамовита тиша...
Коли впаде несамовита тиша
і мою постать морок проковтне,
згадай, як ти писав для мене вірші,
та тільки не тримай в душі мене.
Нехай сльоза не затуманить очі,
лиш тихий усміх душу зігріва,
коли сягнеш небес, якщо захочеш
почути в музиці води мої слова.
І не клади до постаменту квіти
чи лист сухий, коли прийде пора...
Ні, я жива! Я буду вічно жити,
бо в серці маю те, що не вмира...
V. Домашнє завдання.
- Напишіть листа улюбленому героєві роману «Гонихмарник» або зробіть письмову рекламу цієї книги своїм одноліткам.
«У тіні людини, що йде під сонцем, більше таємниці, ніж у всіх теперішніх, колишніх і майбутніх релігіях», - писав Джорджо де Кіріко. Отож я вам бажаю не загубити своєї таємниці, а щодня пізнавати усе нові та нові загадки буття, залишаючись собою і несучи повсюди усміх та світло. На все добре!
ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ
1. БІОГРАФИ (2):
1) Розповідь про життя Мирослави Замойської.
2) готує презентацію до розповіді.
2. КРИТИКИ (3):
1) Історія створення роману "Гонихмарник".
2) Історія успіху роману.
3) Дослідження назви твору + презентація до відповіді команди.
3. БІБЛІОТЕКАР (1).
Готує виставку книг Дари Корній та коротку анотацію до кожної.
4. МОВОЗНАВЦІ (3):
1) Дослідити волинські діалектизми у творі (на прикладі бабусі Орини).
2) Сучасний молодіжний сленг у романі.
3) Підсумок: якою мовою має послуговуватись сучасна людина? + презентація до виступу команди.
4. ЛІТЕРАТУРОЗНАВЦІ (4).
1) Аналіз теми, ідеї, проблематики роману, його структури, часових пластів та художніх особливостей.
2) Аналіз епіграфів до розділів роману. чому письменниця вибрала саме ці слова?
3) Сучасні притчі та легенди у "Гонихмарнику" (Аліна розповідає одну з них сліпій Марті, інші - у Карпатах),
4) Чи можна знайти алюзії з раніше вивченими творами? ("Лісова пісня" та "Тіні забутих предків") +презентація до виступу команди.
5. ПСИХОЛОГИ (3).
- Дати психологічний портрет українського народу через окремі риси характеру персонажів роману (наприклад, бабуся Орина втілює народну мудрість, любов до рідної землі та всього живого, безкорисливе бажання допомогти, незламність духу; Ірина - ерудиція, жіночність, витончений смак, почуття прекрасного, бажання захистити сім'ю тощо).
- Хто такий дводушник у романі? Які його риси?
- Кого можна назвати дводушником у сучасному суспільстві? Обгрунтуйте.
6-7. МИТЦІ:
- Художники зображають ілюстрації до твору і готують запитання-цитати до них.
- Артисти готують інсценізацію будь-якого уривку роману (на вибір).
| 