Урок української мови у 6 класі
Тема: Джерела українських фразеологізмів. Прислів’я, приказки, крилаті вислови, афоризми як різновиди фразеологізмів.
Мета: подати відомості про фразеологізми, формувати вміння вирізняти їх у реченнях та тексті, розкривати їхнє значення; формувати вміння користуватися фразеологічним словником; розвивавати логічне та образне мислення; сприяти збагаченню та уточненню словника учнів; виховувати пошану до усної народної творчості.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Вид уроку: урок – дослідження.
Обладнання: підручник, фразеологічний словник, картки із завданнями, малюнки з фразеологізмами.
Хід уроку
- Перевірка домашнього завдання.
Учитель вітається з учнями, перевіряє домашнє завдання – як теоретичного змісту, так і практичного.
Учні пригадують, що називається фразеологізмом, наводять приклади.
Кілька бажаючих читають свої твори із використанням фразеологізмів. Інші учні пояснюють їхнє значення та дають оцінку почутому.
- Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.
- Учні, ми продовжуємо знайомитися з темою «Фразеологія», тому сьогодні на уроці ми дослідимо джерела виникнення українських фразеологізмів, спробуємо вивести їх різновиди та з’ясувати значення окремих фразеологізмів. Для цього нам знадобиться повна ваша увага, концентрація, уміння мислити, спостерігати та робити висновки. Отож ви готові до праці?
- Спостереження за мовним матеріалом. Розбір прикладів, пояснення на них мовного явища.
- Зараз я пропоную вашій увазі групу фразеологізмів, записаних на дошці. Що їх об’єднує?
Брехня завжди боком вилазить. П’ятами накивав – аж залопотіло.
Брехня завжди боком вилазить.
П’ятами накивав – аж залопотіло.
Не вмієш пекти хліба – будеш пекти раків.
Не хочу, щоб на мене усіх собак вішали.
Таке меле, що вуха в’януть.
Лестощами душу вийме.
Недуга хоч кого до печінок дійме.
- Отож що спільне для цих висловів? Правильно, усі вони – з народної творчості. Отже, першим джерелом фразеології ми сміливо можемо назвати народну творчість, тобто прислів’я та приказки (хтось із учнів записує перший пункт на боковій дошці).
- А тепер давайте з’ясуємо значення стійких сполучень слів у поданих реченнях і запишемо їх у зошити.
Значення фразеологізмів:
Боком вилізти – завдати неприємностей, призвести до покарання.
П’ятами накивати – втекти.
Пекти раків - червоніти від сорому.
Вішати усіх собак на когось – зводити наклеп.
Вуха в’януть – про відчуття прикрості від почутого.
Вийняти душу - спричинити сильне хвилювання, зворушити, розчулити. До печінок дійняти – вразити, засмутити.
- Робота учнів над висновками (або виведення правил).
- А зараз вам знадобиться неабияк пометикувати, можливо, згадати прочитані книжки чи уроки історії, бо наступна група фразеологізмів уже чекає на вас. Отож прочитайте їх та дайте тлумачення і вкажіть, звідки вони походять.
Ахіллесова п’ята; авгієві стайні (конюшні); між сціллою і харибдою; погляд Медузи: езопова мова; вавилонське стовпотворіння; умивати руки; іудин поцілунок; останній з могікан; за царя Гороха; ні пуха, ні пера.
Учні повинні пояснити, хто такий Ахіллес та чому його п’ята така вразлива; чим і хто очистив стайні царя Авгія, що означає опинитись між сціллою та харибдою і до чого призводить погляд Медузи. З цих фразеологізмів слід зробити висновок, що джерелом фразеологізмів була міфологія, а от вислови «іудин поцілунок» та «умивати руки» й «вавилонське стовпотворіння» вказують на Біблію як невичерпне джерело фразеології. «Останній із могикан» - назва роману. Отож на дошці один за одним з’являються пункти запису:
Джерела фразеології:
- Усна народна творчість,
- Міфологія,
- Біблія,
- Художні твори,
- Крилаті вирази,
- Афоризми відомих людей і т.д.
- Вправи на закріплення
- Як ви гадаєте, куди слід звертатися, аби дізнатися значення невідомого ва фразеологізму? Робота з фразеологічними словниками: якомога швидше знайти значення фразеологізмів, написаних на картках, які отримує кожна з трьох груп. По завершенню пошукової роботи пояснити їхнє значення.
- Ви молодці! А зараз я викликаю вас на бліц-турнір. Оберіть по одному представнику від кожного ряду, котрий, на вашу думку, гідний довіри. Я називатиму фразеологізми, а наші учасники повинні одразу ж назвати, що вони означають. Не можна викрикувати з місць та «допомагати» своїм, якщо ваш представник не знає або відповів неправильно, шанс на відповідь отримує наступний ряд. Увага…
Точити теревені - базікати, безпредметно говорити;
бити байдики - нічого не робити;
мокрим рядном накрити - накинутись на когось із докором;
у сірка очей позичати - про людину, яка соромиться ганебного вчинку;
побити горшки - посваритися;
гнути кирпу - задаватися;
задніх пасти - бути останнім, відставати в чомусь;
передати куті меду - перебрати у чомусь зайвого;
залити сала за шкуру - завдати комусь лиха.
- Ну що ж, найкраще впоралися із завданням…
Мальовані фразеологізми. Зараз я показуватиму вам малюнки, що зображають певний фразеологізм, а ви повинні швиденько назвати цого та пояснити, що він означає. Готові?
- Подумайте і скажіть, хто автор слів «Ми маємо те, що маємо»? «Скажи мені, хто твій друг, і я скажу, хто ти»?
- А тепер – творче завдання. При допомозі фразеологізмів усно опишіть зовнішність чи прикметні риси характеру одного із своїх найкращих друзів. Можете скористатися підказкою: фразеологізмами на дошці:
Відкрите серце.
Його устами мед пити.
Бистрий на розум.
Бере (все) в свої руки.
Скаже, як зав’яже.
Співає з чужого голосу.
Ховає камінь за пазухою.
Прихиляє серця.
Крутить хвостом.
Важкий на руку.
М’яко стеле.
Серце з воску.
Не розгинаючи спини.
Тримається в тіні.
За ним не заржавіє.
І в шпарку пролізе.
Його слово на вагу золота.
Витає у хмарах.
Баламутить світом.
Справляє посиденьки та походеньки.
Надійніший кам’яного мосту.
Туман у голові.
Умілі руки.
Замкнувся у шкаралупі.
Ріже правду в очі.
Ходяча совість (чеснота).
Вимотує нерви.
Розпускає язика.
Широка душа (натура).
Кілька творчих та метких на язик учнів описують своїх товаришів. Однокласники аналізують правильне та доцільне вживання ними фразеологізмів у мовленні, мовленнєві недоліки. Учитель коректує зауваги.
- Підбиття підсумків уроку.
- Давайте ж узагальнимо, що стало джерелом для утворення фразеологізмів?
- Для чого потрібно знати їхнє значення та вживати у мовленні?
- Куди слід звертатися, аби з’ясувати значення невідомого вам фразеологізму?
- Хто, на вашу думку, найактивніше працював на уроці?
Слід оцінити роботу учнів на уроці та пояснити домашнє завдання.
- Домашнє завдання.
- Повторити параграф із підручника.
- Розповідати про джерела виникнення фразеологізмів. До кожного з них дібрати 3-4 власниз приклади.
- Записати міні-твір «Скажи мені, хто твій друг», використовуючи фразеологізми різного походження.
| 